Віктор Ружейников: воїн, педагог, вчений (закінчення)

        (початок)

Дослідник доводив, що фахівці застосування навчального кіно та інших засобів навчання можуть довести показник успіху до 70–80 %, істотно зменшити посередні оцінки та повністю ліквідувати неуспішність.

      Перевіряючи міцність знань, засвоєних за допомогою кіно, В. Т. Ружейников отримав дані, які свідчать, що після шестимісячної перерви відсоток відмінних і добрих відповідей дорівнював 48–50 %, а погані оцінки були лише в тих, хто погано засвоював матеріал на уроках із застосуванням кінострічок. Віктор Тимофійович Ружейников стверджував, що введення у педагогічний процес кіно сприяє збільшенню обсягу пам’яті.

Запропоновані вченим рекомендації стали значним кроком уперед у порівнянні з рекомендаціями такого роду в літературі 1930-х років. Зупиняючись на питанні про мистецтво коментування фільму вчителем, В. Т. Ружейников радив бути лаконічним під час постановки питань, коли демонструється фільм, не ставити подвійних запитань на кшталт «що ти бачив у кінокартині та що ти знаєш з цього питання»; стимулювати повну відповідь учнів, навіть якщо через це потрібно буде скоротити час на демонстрацію фільму; повторити, якщо це доцільно, демонстрацію фільму під час відповіді здобувача освіти.

В 1960 році у житті Інституту іноземних мов настала нова доба. Його було приєднано до Одеського державного університету, де створили факультет романо-германської філології (РГФ). Ця подія призвела до істотних змін у підготовці кадрів викладачів іноземних мов. Новий факультет почав готувати філологів, викладачів із широкими знаннями з теорії мови та історії зарубіжних літератур. На факультеті були організовані кафедри англійської мови, німецької французької мов, іноземних мов і кафедра зарубіжної літератури. Злиття інституту з університетом позитивно позначилося на стані наукової та методичної роботи.

У той період університет знаходився у підпорядкуванні Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти Української РСР, на основі наказу якого в Одеському університеті з’явився відповідний документ від 06.12.1960 «Про розподіл кафедри психології на дві кафедри: кафедру психології та кафедру педагогіки». Це дало початок кафедри педагогіки, яка стала окремим підрозділом вишу та існувала понад 60 років. До складу нового утворення увійшли доценти В. Є. Дем’яненко, Т. М. Федотова, старший викладач В. І. Литовченко. Першим очільником став саме доцент В. Т. Ружейников. Його науково-дослідний та навчально-організаційний підрозділ був покликаний забезпечити загальнопедагогічну підготовку випускників та якісну професійну освіту майбутніх викладачів середньої та вищої освіти.

Наукові дослідження викладачів кафедри значною мірою були зосереджені на проблемах історії педагогіки, шляхах активізації викладання педагогічних дисциплін. До кола інтересів самого завідувача входила турбота про те, як оптимізувати роботу шкіл. Протягом кількох років він працював у Комітеті народного контролю Одеської області. До його обов’язків входив контроль якості підготовки шкіл до початку навчального року. Він особливо наголошував на позитивних сторонах цих процесів і гостро критикував недоліки.

Віктор Тимофійович Ружейников залишив після себе багате наукове надбання та послідовників. Справу батька продовжила його донька Ірина. Вона закінчила відділення іспанської філології Одеського університету, потім працювала викладачем іспанської мови в навчальних закладах Одеси, ставала лауреатом конкурсів викладацького мистецтва.