Віктор Ружейников: воїн, педагог, вчений

        На початку 2025 року вийшла моя книга "ОДЕСЬКІ ПЕДАГОГИ: СКРІЗЬ ЧАСИ, ДОЛІ,ВИПРОБУВАННЯ", присвячена одеситам, які працювали в галузі освіти. У квітні було опубліковано нарис про Ігоря Івановича Стеценка, який бів керівником Одеського навчально-виховного комплексу № 90.

        Настав час іншої публікації, з моєї книги, в якій ідеться про Віктора Тимофійовича Ружейникова - одного із провідних педагогів 1950-60-х років. На жаль, мені не довелося бути знайомим із цією цікавою людиною, тому розповідь про нього побудована на архівних документах та газетних публікаціях.

Парадний стрій 1-го Українського фронту перед Парадом Перемоги 24 червня 1945 року

        9 травня 1945 року закінчилась війна в Європі, хоча окремі постріли ще лунали в Австрії та Пруссії. На початку вересня склала зброю армія Японії. В Радянському Союзі почався перший мирний навчальний рік, який виявив певні кадрові проблеми, рішення яких поклали на низку шкіл Української РСР. В контексті даних рішень на базі одеської школи № 90 було розгорнуто 11-й педагогічний клас, а Віктору Тимофійовичу було доручено читати лекції майбутнім вчителькам молодших класів та бути у складі комісії з приймання випускних іспитів.

Віктор Тимофійович Ружейников народився 1908 року в області Війська Донського. В 1930 році він здобув вищу освіту на літературно-лінгвістичному відділенні педагогічного факультету Ростовського державного університету, а у 1936 році закінчив аспірантуру. До самого початку війни 1941–1945 років він займався педагогічною діяльністю.

З 22 червня 1941 року Віктор Тимофійович він брав участь у бойових діях. Враховуючи вищу освіту та досвід роботи з людьми, його одразу направили на посаду помічника начальника стройового відділу 450-го батальйону аеродромного обслуговування. На цій посаді, як свідчать документи, він на «відмінно» виконував складні доручення на передових аеродромах.

З 18 березня 1943 року ст. лейтенант Ружейников був комендантом аеродрому 450-го батальйону аеродромного обслуговування у складі 77-го району авіаційного базування (2-га Повітряна армія). На цій посаді, як свідчать документи того часу, старший лейтенант Ружейников «показав виняткові зразки в роботі. завдяки розпорядливості та ініціативі, всі літаки розставлені правильно і (В. Т. Ружейников – В. О.) добре облаштував особовий склад полків, що прилітають».

На момент підписання нагородного документа підлеглі В.Т. Ружейникова за короткий термін обладнали понад 12 землянок, в яких зміг розміщуватись особовий склад п’яти авіаційних полків.

У вересні 1943 року капітана Ружейникова було переведено на посаду помічника командира 450-го батальйону аеродромного обслуговування. До його завдань входило забезпечення бойової роботи 1–2 авіаполків. Для цього було створено спеціальну комендатуру, очільником якої став В. Т. Ружейников. На цій посаді він показав свою працездатність, забезпечивши бойову авіацію тільки на «відмінно» і «добре». За період роботи начальником комендатури Ружейников зразково організував доставлення боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів до літаків; відмінне харчування льотного складу. За цей період службі на посаді коменданта він забезпечив 3 500 літако-вильотів», зокрема, 1136 – під час Львівської операції.

За сумлінне виконання завдань та самовіддану працю з всебічного забезпечення льотчиків капітан Ружейников був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Зі своїм батальйоном Віктор Тимофійович пройшов від Північного Кавказу до Берліну. Завершив війну у званні «майор». Потім був Парад Перемоги, в якому він взяв участь.

       Далі буде