Книга "Загартований огнем" -

Існує таке висловлення: “Є така професія - Вітчизну захищати”. А ще таке Вітчизна? НЕ тільки поля й ліси, президенти або парламенти. Вітчизна - це, перш за все люди! З їхніми долями, професіями, інтересами… І захищати можна по-різному: із зброєю в руках або із крейдою та ганчіркою перед дітьми у класах шкіл, коледжів, університетів.

Люди, про яких написано цю книгу, захищають людей в дуже небезпечних ситуаціях, коли, здається, все марно. Ці захисники чітко дотримуються девізу «Запобігти. Врятувати. Допомогти». Їхнє ім’я - РЯТУВАЛЬНИК.

У серпні 2025 року я писав про свої враження відносно видання      (автор - Олексій Кобильніков, колишній очільник Управління ДСЧС міста Чорноморськ).  серпні вже 2026 року я стал щасливим володарем книги “Загартований вогнем. Доля полковника Гелебана”. Автор видання - Мирон Степанович Буба. Полковник внутрішньої служби у відставці. На його долю випало керівництво Управлінням пожежної безпеки УМВС України в Херсонській області буквально в перші місяці незалежної України - з листопада 1992 по грудень 2003 років.

Дивлячись на обкладинку книги, ми бачимо, що праця М. Буби - не автобіографія, а розповідь про життєвий шлях його колеги, полковника-рятувальника Івана Івановича Гелебана.

Як і потребує солідне видання, розповіді про людину, як пройшла шлях від курсанта полковника, начальника Головного управління Держтехногенбезпеки в Одеській області, передують передмови автора книги та  Матфея Кізіменка, директора “Державного науково-дослідного та Проєктно-вишикувального інституту НДІпроєктреконструкція”.

М. Кізіменко високо оцінив видання та теплими словами оцінив діяльність та життєвий шлях полковника Гелебана.

Говорячи про саму книгу, треба звернути на глибину оповіді. Вже з перших сторінок читач дізнається про те, в якому краю народився наш герой-рятівник, про його родинне коріння. Автор розповідає про важку долю батьків Івана Івановича, особливо про мати - ветеринара. Інколи навіть здається, що Мирон Степанович Буба сам був знайомий з ними та іншими предками Гелебана. Не забув автор розповісти про сусідів нашего героя, а також соціально-культурної атмосфери, в якій зростав майбутній рятівник. Особливо тут виділяється згадка про церкву, освячена на честь Святої Параскеви П’ятниці, історію храма та деякі архітектурні особливості.

Опис життєвого шляху Івана Гелебана супроводжує великою кількістю фотографій. Ось ми бачимо маленького хлопчика Івана (стор. 12), а ось він вже у формі курсанта військового училища приймає Присягу (стор. 35). Кожна сторінка біографії поважної людини - не просто рядок у біографії, а одна із сцен, з яких складається вистава під назвою “Життя”. Таких сцен було багато. Одна з них трапилась Навесні 1986 року старший лейтенант Гелебан готувався до навчання на курсах підвищення кваліфікації. Ніч проти 26 квітня змінили плани, його та багатьох пожежних, лікарів, військовослужбовців. На Чорнобильській АЕС вибухнув 4-й енергоблок…

Далі буде