В Одесі може з'явитися провулок імені видатної вченої

Одеса чекає на чергову невеличку хвилю перейменувань. Один із провулків в районі Великого Фонтану, ймовірно, буде носити ім'я Ірини Марківни Попової, яка присвятила більшу частину свого життя Одеському університету імені І.І. Мечникова.

Хто така професор Попова, ми дізнаємось із величезної книги, яку було видано до 150-тої річниці згаданого закладу вищої освіти.

Попри складні економічні та політичні умови України, яка отримала в 1991 році свою незалежність, у стінах університету стали з'являтися нові спеціальності, що відповідали викликам часу. Так, в 1992 році побачила світ кафедра соціології. Це був наслідок скасування Одеського інституту політології і соціального управління та перетворення його у факультет соціології, економіки та політології. В 1991 році було започатковано навчання за фахом "Соціологія", але коріння цієї науки в одеському університеті уходить у глибину десятиліть. 

Зародження соціології в Одесі пов’язане з ім’ям видатного соціолога, однієї із засновницт сучасної соціології всієї України, лідера Одеської школи соціології І. М. Попової. 

Випускниця філософського факультету Ленінградського держуніверситету, вона в 1953 році прийшла працювати на кафедру філософії університету в Одесі. В 1961 році вона захистила кандидатську дисертацію «Психологізм як характерна риса сучасної американської соціології». В 1969 році нею було створено науково-дослідницьку соціологічну групу, яка саме й стала початком Одеської школи соціології. 

В 1970–1975 роках І. М. Попова, будучи завідувачкою відділу соціології Одеського відділення Інституту економіки АН УРСР, створює науково-дослідну соціологічну групу, яка охопила своїми дослідженнями судноремонтні заводи всього СРСР. Дослідження проводились також і в морських портах. Під керівництвом І.М. Поповї група розробила методичну базу для оперативної соціологічної роботи на промислових підприємствах. 

У 1975 році І. М. Попова повернулася до Одеси. Тут при кафедрі філософії гуманітарних факультетів було утворено соціологічний підрозділ, співробітники якого вивчали громадську думку і соціальне самопочуття населення, його матеріальне становище, соціально-економічну та політичну орієнтацію, уявлення про соціальну справедли вість, а також електоральну поведінку, міжнаціональні відносини, культурно-мовну ситуацію і багато інших феноменів масової свідомості і поведінки.

За результатами досліджень І. М. Попової та її колег були опубліковані три колективні монографії. Вчені створювали і надавали інформаційно-аналітичні записки до органів управління і громадських організацій; результати досліджень широко оприлюднювалися також через ЗМІ. 

Ірина Марківга стала в 1992 році першим завідувачем кафедри соціології в університету імені І.І. Мечникова. Вона була науковим керівником понад 30 кандидатських досліджень з філософії та соціології, деякі з її учнів стали докторами наук. 

З 1991 по 2003 рік вона була незмінним головою бюро Південноукраїнського відділення Соціологічної асоціації України, а в 2007 році була обрана головою Комісії з професійної етики САУ і очолювала її до своєї смерті. 

Головний внесок І. М. Попової в соціологію полягає у використанні системного підходу для розрізнення об’єктивно-предметної та суб’єктивно-ціннісної соціологіч ної методології, а також в обґрунтуванні плідності даного розрізнення для вирішення основних соціологічних проблем: розуміння специфіки ціннісної свідомості, взаємин свідомості та діяльності, вербальної та фактичної поведінки. 

Вона ввела в науковий обіг концепт «подвійності людського досвіду», виділяючи культурно-символічний досвід попередніх поколінь, переданий тими, хто володіють «мовами культури», та індивідуально-прижиттєвий, чуттєво-предметний, в процесі якого люди самі взаємо діють з різними об’єктами і властивими їм якостями, а також один з одним. Викорис тання даного концепту стало основою для інтерпретації даних опитувань населення, які проводяться на пострадянському просторі, і теоретичного осмислення цілого кола актуальних прикладних проблем: легітимації, парадоксів свідомості, оцінок ідеології і практики соціального реформування. І. М. Попова також ввела в соціологічний обіг поняття «повсякденна ідеологія», показавши його евристичність і доцільність при со ціологічному аналізі проблеми еволюції буденної свідомості. Все це знайшло відоб раження в її монографіях «Повсякденні ідеології: як вони живуть, змінюються і зникають» (2000), «Діагноз часу (Одесити про себе і перерви в суспільстві)» (1989–1991), «Історико-соціологічні нариси» (2006).

Нарис про життя та діяльність професора І.М. Попової створено з використанням матералів профемора В.М. Оніщука про кафедру соціології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.